Що означає ордер гаагського суду на арешт диктатора Путіна? Чи можуть країни-члени МКС проводити операції із затримання злочинця на іноземній території?
Ордер на арешт Володимира Путіна, а також російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової має “безпрецедентне значення для міжнародного права“, повідомляє інтернет-видання “Верстка” з посиланням на міжнародних юристів. Опитані правники розходяться в думці, де саме може бути затримання. На думку адвоката Ніни Боєр, країни-члени МКС можуть проводити операції із затримання злочинця на іноземній території. У будь-якому разі більша частина планети стане небезпечною для російського президента. Сам Путін практично перестав виїжджати за межі Росії з початком війни.
Що відбулося?
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової “в контексті ситуації в Україні“, йдеться на сайті суду.
З релізу випливає, що ордери були видані, ймовірно, раніше, ніж про це було оголошено: вони були “засекречені з міркувань захисту потерпілих і свідків, а також для забезпечення безпеки розслідування”. Але з огляду на те, що злочини тривають, “інформування громадськості про ордери може сприяти запобіганню їхньому подальшому вчиненню“, – ідеться в пресрелізі МКС.
Ордери видано за ініціативою генпрокурора МКС Каріма Хана – у нього є функції слідства і підтримки обвинувачення, пояснила “Верстці” адвокат Ніна Боєр.
Рішення МКС має безпрецедентне значення для міжнародного права, вважає Боєр.
А юристка Центру захисту прав людини “Меморіал” Тетяна Глушкова додає: “Досі МКС вважався “судом проти африканських країн”. Там не було жодного процесу проти неафриканських лідерів чи політиків“.
Путін і Львова-Бєлова можуть бути етаповані в Гаагу і поміщені в спеціальну в’язницю на час слідства і судового процесу. Зараз у цій в’язниці перебувають близько десятка осіб, вважає Ніна Боєр. Далі може бути по-різному – і це залежатиме від політичних домовленостей: “Наприклад, Путіна можуть відправити відбувати покарання в Україну”, – каже Боєр.
Де можуть затримати Путіна і Львову-Бєлову?
Юристи розходяться в думках, як саме може бути заарештований російський президент, але більша частина планети стала для нього небезпечною.
“[Згідно з ордерами], ці двоє людей мають бути заарештовані і передані в розпорядження МКС. У держав, які ратифікували Римський статут [основний документ МКС], є такий обов’язок. У держав, які цього не зробили, обов’язку немає. Відповідно, ці дві людини, ймовірно, будуть обережними у своїх пересуваннях”
– так міркує керівник міжнародної практики міжнародної правозахисної групи “Агора” Кирило Коротєєв.
Росія не входить до числа країн, які ратифікували Римський статут, нагадує Тетяна Глушкова.
“Відповідно, очікувати, що влада добровільно видасть когось із них МКС, – принаймні поки Путін при владі, – було б безпідставно. Важливо додати, що, хоча Путін є чинним президентом і може бути запрошений до якоїсь із цих країн з офіційним візитом, – це не применшує перспективи арешту”,
– продовжує Глушкова.
Але насправді затримати Путіна можуть скрізь, заперечує адвокат Ніна Боєр: “Це рішення означає, що Путін фактично став невиїзним“. Римський статут передбачає міжнародне співробітництво, і його країни-члени можуть проводити операції із затримання злочинця на іноземній території. Статут ратифікували 134 країни, і ні Росії, ні України серед них немає – але для президента Росії це мало що означає, вважає вона.
Усі троє юристів пригадали історію президента Південного Судану Омара аль-Башира – він підлягав арешту за ордером МКС, проте відвідував з офіційними візитами і ПАР, і Китай, і Йорданію. “Навіть перебування на території держави-учасниці не гарантує арешт, як ми пам’ятаємо з історії Омара аль-Башира. Поки у МКС або будь-якого іншого трибуналу не буде дружньої поліції на території перебування обвинувачених, арешти навряд чи відбудуться”, – каже Коротєєв.
Але ситуація з Омаром аль-Баширом була багато в чому іншою. По-перше, Судан сам погодився передати його МКС 2020 року – вже після того, як президента усунули від влади внаслідок перевороту – і фактично досі не видав, розповідає Глушкова.
Ордер на арешт Путіна “це кардинально інша ситуація“, – каже Боєр. “Зараз унікальне світове становище, і Путін теоретично може бути затриманий де завгодно. Ну, можливо, якщо Путін поїде в Еритрею або КНДР, то вони його не видадуть”, – міркує адвокатка.
Що саме інкримінують Путіну
Воєнні злочини, пов’язані “з незаконною депортацією населення (дітей) і незаконним переміщенням населення (дітей) з окупованих територій України на територію Російської Федерації”, – ідеться в пресрелізі на сайті Гаазького суду.
Суд кваліфікує дії Путіна згідно зі статтею 8 Римського статуту, основного акта для МКС, – “Військові злочини“, уточнюється в релізі. Точні формулювання обвинувачення такі: “незаконна депортація або переміщення, або незаконне позбавлення волі” і “переміщення, прямо або побічно, державою, що окупує, частини її власного цивільного населення на територію, що окуповує, або депортація, або переміщення частини населення території, що окуповує, в межах кордонів або за межі цієї території“.
“Злочини, ймовірно, були скоєні на окупованій території України щонайменше з 24 лютого 2022 року. Є розумні підстави вважати, що пан Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищевказані злочини, вчиняючи їх безпосередньо, спільно з іншими особами та/або через інших осіб, або належним чином не контролюючи дії своїх цивільних і військових підлеглих”
– пояснює суд.
Уповноваженій з прав дитини в Росії Марії Львовій-Бєловій висунуто ті самі обвинувачення. Суд вважає, що дії обох завдали шкоди українським дітям.
Згідно з Римським статутом, під юрисдикцію МКС підпадають кілька категорій злочинів: це геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії. За тяжкістю вони не відрізняються, каже Боєр, і відмінності між ними швидше пов’язані з тонкими юридичними нюансами. Але пред’явити Путіну, скажімо, звинувачення у злочинах агресії неможливо – бо це вимагало б ратифікації статуту і Росією, і Україною, каже вона.
Злочини, які інкримінували Путіну і Львовій-Бєловій зараз, не є злочином агресії – тобто не стосуються власне ініціювання війни, а лише переміщення дітей, каже Глушкова. “Зі злочином агресії така історія, що, оскільки ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут, переслідувати Путіна за злочин агресії неможливо. Тому дуже активно ведуться розмови, що потрібно заснувати окремий трибунал“, – продовжує юрист.
Країни можуть заснувати спеціальний суд щодо України – схожий на той, де засудили колишнього президента Сербії Слободана Мілошевича і колишнього глави боснійських сербів Радована Караджича. При цьому вони спочатку були відсторонені від влади, а вже потім передані трибуналу владою самої Сербії (а в разі Мілошевича – ще Югославії), уточнює Глушкова.
“Компетенція на розслідування міжнародних злочинів є у будь-якої країни, і ці країни можуть укласти угоду – як, наприклад, сталося у випадку з “Боїнгом” [Малайзійських авіаліній із понад 300 пасажирами на борту, збитим над Донбасом у липні 2014 року]. Але особливість МКС у тому, що там неможливо розглядати справу без участі обвинуваченого. А якщо створити спецтрибунал, то можна засудити і заочно”
– пояснює Ніна Боєр.
“Інструментів у МКС, щоб дістати Путіна з Росії поки що – ну, їх немає“, – каже Глушкова. Сам Путін різко скоротив виїзди за кордон із початком війни. Після 24 лютого він відвідав вісім країн – Білорусь, Вірменію, Іран, Казахстан, Узбекистан, Туркменію, Таджикистан, Киргизію.
“Військові злочини на кшталт насильницького переміщення дітей з окупованих територій, технічно швидше довести, ніж, наприклад, невибіркові обстріли мирного населення. У другому випадку потрібно буде провести балістичні експертизи, з’ясувати, хто віддавав наказ по кожному з об’єктів і хто його виконував, зібрати інші докази. Це потребуватиме часу. У випадку з викраденням дітей ми бачимо, як Путін доручає Львовій-Бєловій організувати на території РФ усиновлення дітей, вивезених з України, а в іншому вона ділиться, що і сама просить Путіна дозволити усиновлення дітей, вона усиновила дитину з Маріуполя, а Путін її за це хвалить. Притому що за міжнародним правом українські діти мали бути евакуйовані або на безпечну територію України, або в третю країну, але не на територію країни-агресора. Це воєнний злочин і психологічна травма для дітей, розрив зв’язків із родичами та своєю культурою. Дії МКС можуть стати попередженням – так робити [“всиновлювати” дітей – прим. “Верстки”] не треба. І, можливо, соцпрацівники та прийомні сім’ї, які зараз щиро думають, що роблять добру справу, задумаються, чи варто брати в цьому участь. Із цим розслідуванням потрібно поспішати – адже в Росії діє таємниця усиновлення. І повернути багатьох дітей буде вже просто неможливо”,
– пояснила адвокат Ольга Гнездилова.
Реакція чиновників та россмі
Російські держЗМІ майже не відреагували на новину. Так, Russia Today нічого не пишуть про рішення МКС, але стежать за зустріччю Сі Цзіньпіна і Володимира Путіна. ТАСС також повідомляє лише про російсько-китайську зустріч – але не про рішення Гааги. Інтерфакс же пише про заявки європейських країн про вступ до НАТО – але не про рішення Гааги.
Лише РИА Новости через півгодини після публікації релізу процитували представника МЗС Марію Захарову. Вона заявила, що рішення Міжнародного кримінального суду не мають для РФ жодного значення, “зокрема з правового погляду, вони юридично нікчемні”. Спікер Держдуми В’ячеслав Володін назвав ордер МКС актом “агресії проти Росії”.
Російський політолог Костянтин Калачов сказав “Вёрстке”, що рішення МКС означає швидше іміджеві втрати для російського керівництва. “Якщо взяти до уваги, що “Римський статут”, на підставі якого діє Міжнародний кримінальний суд, не ратифікований Китаєм, Туреччиною, Індією і США, то говорити про Путіна як міжнародного ізгоя буде сильним перебільшенням. Але іміджеві втрати очевидні“.
