Андрій Головачов, економічний і політичний експерт, поділився на своїй сторінці у ФБ думками стосовно того, чим відрізняється православ’я від протестантизму у призмі взаємодії з державою:
(із циклу: Чия влада – того й віра)
Уся справа в різниці організаційних принципів, на яких вибудовуються православ’я і протестантизм.
Православ’я вибудовується за ієрархічним принципом, зверху вниз. По суті, це армійський принцип. Глава церкви володіє всією повнотою влади, розставляє кадри: професійні попи, так само як і офіцери в армії, просуваються кар’єрними сходами, їхня кар’єра головним чином залежить не від пастви, а від прихильності вищого начальства, чи вищу посаду обіймає клірик, то більшими матеріальними благами і привілеями він володіє. У таких церквах є свої рядові і свої генерали.
Організована за армійським принципом церква являє собою жорстку бюрократичну вертикаль, яка не терпить жодної дискусії і вимагає від свого кліру беззаперечного підпорядкування. Такою організацією легко керувати, використовуючи, як і в армії, звичайний циркулярний принцип. Зрозуміло, що як усяка бюрократична організація, вона не ефективна, але зате легко керована. А якщо церква численна, охоплює своїм впливом мільйонні маси парафіян і водночас ще легко керована, то така церква представляє безсумнівний політичний інтерес для будь-якої влади. Дві бюрократичні організації, влада і церква, легко знаходять спільний інтерес і обмінюються послугами. Церква дає владі лояльність до неї своїх парафіян, а влада дає церкві патронаж.
Але якщо в силу історичних причин у країні існують дві або більше церкви, порівнянні за своїм потенціалом, то між ними природно виникає суперництво за державний патронаж. Зазвичай перемагає та церква, яку підтримала влада. Боротьба триватиме доти, доки в країні не залишиться єдина православна церква. Якщо в країні немає інших конфесій, то така церква і її релігія, за фактом, стають державною церквою і державною релігією, щоб не було написано в Конституції.
На відміну від православ’я, численні протестантські конфесії організовані за мережевим принципом. Є тільки одна об’єднуюча християнська ідеологія, набір так би мовити базових принципів, а протестантські громади організовані не за ієрархічним принципом, а на основі низової автономної ініціативи. Кожна громада сама організовується, сама обирає собі лідера громади, причому, як правило, на тимчасовій ротаційній основі, який часто виконує свої обов’язки, як то кажуть, без відриву від виробництва. Тобто який-небудь Вася слюсар може протягом року приймати членські внески, проводити обряди тощо.
Для держави, для політиків такі мережеві організації не становлять інтересу, бо в такій організації немає вищого ієрарха, який міг би циркулярно впливати на всю церкву на користь влади. Ну, справді, як впливати на церкву, що складається з, скажімо, 20 тис. громад?! Причому кожна громада фінансово автономна, не потребує жодного патронажу, ба більше – всіляко цурається влади, практично не має власності, будівель і землі, і не бажає їх мати, не торгує акцизними товарами, їхні клірики не роблять кар’єри, не мають жодних пільг. Нецікава для влади організація.
Очевидно, між самими протестантськими конфесіями існують свої сварки. Але вони не можуть втягнути в ці терки державу і самі свої громади, саме в силу мережевого принципу організації. Вони не можуть залучити державу на свій бік, щоб спробувати стати домінуючою, тобто державною церквою і державною релігією.
Загальний висновок: Якщо в країні є церкви, побудовані за бюрократичним, армійським принципом, то вони завжди вестимуть боротьбу з іншими церквами, побудованими за аналогічним принципом, і втягуватимуть у цю боротьбу владу та політиків, продаючи свої церковні вертикалі. Якщо така боротьба призвела до перемоги якоїсь однієї церкви, то реалізувати в такій країні принцип відокремлення церкви від держави в принципі неможливо, оскільки влада і церква зливаються в екстазі. Цей принцип можна реалізувати повною мірою, тільки якщо в країні діють конфесії, церкви яких побудовані за мережевим принципом, як у деяких західних країнах.
Image by jcomp on Freepik
